Illustration

Семен Обломей

13 червня 2000 року в місті Києві – 21 червня 2022, м. Сіверськодонецьк, Луганська областьУАЛ Київ, 2017-2018 рр.

“У мене був внутрішній діалог [...] Я вагався, бо не мав досвіду реального військового”.

25 лютого Семен поїхав у Соломʼянське ТРО. Боявся не встигнути, бо ж охочих багато, відстояв в черзі 5 годин – а зброя вже закінчилась. Друзі розповіли про “Свободівське” ТРО – 28 лютого Сем був на місці.
Багато добровольчої роботи в Києві, Броварах, Ірпені та околицях, а далі дорога на український Схід. У всьому знаходив пригоду й цінність. Здається, саме це вміння сприймати життя просто й щиро і зробило Семена особливим.
“Спершу це було дуже схоже на військово-патріотичний табір [...] до того, як поїхали в Рубіжне”. Він сприймав реалії війни як належне, підтримував побратимів і поспішав повернутись до своїх.
“Коли я дзвоню додому, кажу, що в мене все добре. Так і є - у мене все добре”.

Насичений червень – так жартував Сем в останньому інтервʼю. День народження коханої, одруження та його власний День народження. 21 червня – загибель. Неможливо осягнути, як стільки щастя і трагедії вміщається в короткому проміжку часу.
Семен прагнув стати професійним арбористом, та не встиг. Близькі та колеги створили Стипендіальний Фонд Семена Обломея, щоб допомогти розвитку арбористичної справи в Україні й здійснити мрію героя – лікувати дерева. Слідкуйте за новинами фонду в інстаграмі
В національному Ботанічному саду імені Миколи Гришка в Києві в памʼять про Семена висадили молоде унікальне деревце Ґінко білоба, яке він сам виростив з насіння. Ще одне – на Трахтемировому острові, де Сем мріяв жити, там же розвіяли його прах.

Made with